МОЇ УРОКИ






Тема уроку.  Основні види підрядних речень. Означальні, з’ясувальні,

обставинні речення

Мета: ознайомити з основними видами підрядних речень, формувати вміння розрізняти  з’ясувальні, означальні та обставинні підрядні частини, ставити до них питання від головних частин, з’ясовувати місце підрядної частини щодо головної, креслити схеми складнопідрядних речень; виховувати повагу до пам’яток історії та культури рідного краю; формувати навички правильного інтонування складнопідрядних речень; удосконалювати пунктуаційну грамотність, навички роботи з підручником і таблицею, розвивати увагу, логічне мислення.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Міжпредметні зв’язки: історія, художня культура.

Обладнання:   мультимедійна презентація «Історія Домницького монастиря», підручник, таблиця «Види складнопідрядних речень», картки самооцінювання.

Методи і прийоми: метод «Спостережливе око», робота в парах, творче конструювання, метод  « Досліджуємо – аналізуємо – робимо висновок», гра «Кмітливий».

Повторення: правопис власних назв, розряди числівників.

Очікувані результати:

Учні знатимуть:

·        визначення СПР з підрядними з’ясувальними, означальними та обставинними.

Учні вмітимуть:

·        розрізняти  з’ясувальні, означальні та обставинні підрядні частини;

·        ставити до них питання від головних частин, з’ясовувати місце підрядної  

                            частини щодо головної;

·         креслити схеми складнопідрядних речень;

·        використовувати СПР з підрядними з’ясувальними, означальними та 

                         обставинними у власному мовленні.

 

Хід уроку

 І. Організаційний момент.

     Любов до рідної країни починається з любові до рідної матері, милої серцю домівки, свого міста, села, з вивчення пам’яток історії та культури. Крокуючи рідними стежками, ми вчимося плекати моральні чесноти, шанувати традиції та історію свого народу, прагнути самовдосконалення, розуміти красу художнього слова.

   Сьогодні на  уроці  ви  ознайомитесь  з історією заснування та діяльністю Домницького монастиря, який є  рідкісним ансамблем доби класицизму, має наукову і художню цінність, який у царстів віковічних сосен , оповитий легендами, ось уже майже 400 років береже свою таємницю.

II.       Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Виходячи з мети уроку, давайте спрогнозуємо очікувані результати. Продовжте моє речення:

-         ми навчимося....

-         зможемо....

-         розвинемо вміння...

-         станемо уважнішими до...

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Бесіда:

1. Яке речення називається складнопідрядним? Навести приклад.

2. Як встановлюється смисловий звязок між головним і підрядним реченням?

3. Якими сполучниками поєднуються частини складнопідрядного речення?

4.  Які розділові знаки ставляться між частинами складнопідрядних речень?

Слайд 1Прочитайте текст, знайдіть складнопідрядні речення, поставте питання від головного до підрядного речення.

     Легенда свідчить про те, що диво трапилося зі сліпою дівчинкою. Начебто приснився їй сон, в якому невидимий голос говорить до неї, щоб ішла вона до лісу.  Холодним, морозяним днем дівчинка зі своєю мамою  забрели в лісові хащі, заблудилися і загубили одна одну. І тут безпорадній сліпій дитині почувся голос: «Іди до мене». Дівчинка злякалася  і прошепотіла: «Я сліпа і не знаю куди іти». «Підніми голову — і побачиш». Дитина послухалась, підняла голову і в той час дивом-дивним прозріла. Вона побачила над головою, високо на дереві, ікону, від якої світилося сяйво.

*Які питання ми ставимо до підрядної з’ясувальної, означальної, обставинної?

* Що у них спільного з другорядними членами речення?

     Метод «Спостережливе око». Порівняйте свої висновки з матеріалом підручника ст. 71- 72 (таблиця «Види складнопідрядних речень»).

IV. Вивчення і усвідомлення нового матеріалу

Метод « Досліджуємо – аналізуємо – робимо висновок»

Слайд 2.

Випишіть речення з підрядними обставинними. На які питання вони відповідають. Поясніть правопис власних назв.

      Коли помістили святиню в церкві найближчого містечка Березна,  вона , неймовірним дивом,  знову поверталася  на своє попереднє місце. І тоді в глухому лісі,   де вперше з’явився святий образ, була збудована дерев’яна капличка 1693 року  за розпорядженням та на кошти гетьмана І. Мазепи  заснували Домницький Богородице-Різдвяний чоловічий монастир
  У XVII на місці старої каплички побудували дерев’яну церкву святої великомучениці Параскеви, яка є покровителькою полів і тварин, цілителькою різних людських хвороб .

Слайд 3. Гра «Кмітливий»

Визначити номер означальних і з’ясувальних речень. Накресліть їх схеми.

1. У  XVIII ст. вдруге відродив    монастир  граф Ілля Андрійович Безбородько, який поруч зі старим дерев’яним храмом заклав кам’яний храм Різдва Пресвятої Богородиці.  2.Він розпорядився, щоб   побудували  кам’яні келії для настоятеля і братії, звели над вхідними воротами двоярусну дзвіницю, огорожу. 3. Восени 1806 року будівництво було завершено і через рік — освячено. 4. Автором цих будівель був відомий італійський архітектор Джакомо Кваренгі, який створив проект садибного палацу Безбородьків  та Андріївської церкви у Стольному. 5. А у 1846 році на кошти княжни Параскеви Прозоровської побудовано Петро-Павлівську церкву, яка приймала паломників та дітей-сиріт на виховання до повноліття.

Слайд 4. Випишіть числівники, визначте їх розряд, поясніть їх правопис. Виправте помилки у написанні власних назв.

      Ікона Домницької Богородиці перебувала в особливому кіоті при головному іконостасі. Довжина ікони, була на той час — 24,2 см, ширина — 22 смНавколо образа — срібно-золочена чеканка. Зверху — Свята Трійця, на двох кутах — серафими і по боках — іоанн предтеча та Іоанн Златоуст, унизу — двоголовий орел. Навколо ікони на рамі — карбовані зі срібла визолочені зображення Бога Отця і Святого Духа. Рама і риза зроблені за заповітом Іллі безбородька його дружиною анною Іванівною в 1822 році. Витрачено було понад двадцять дві тисячі асигнацій.

 Слайд 5. Пояснювальний диктант.  З-поміж записаних речень вказати складнопідрядні з підрядними означальними, зясувальними та обставинними.

       Монастир припинив існування у двадцятих роках двадцятого століття, бо тяжкі випробування випали на долю обителі. Безбожники, які прийшли до влади, закрили монастир, церкви розграбували і позбивали з куполів хрести. До фундаменту була знищена Петро-Павлівська церква, на будматеріали розібрали склепіння центрального купола Свято-Різдвяного собору, в той же час зникла й чудотворна ікона Пресвятої Богородиці Домницької. 
     В 1941-му німці, аби привернути на свій бік віруючих, відкрили жіночий Свято-Параскевин монастир. У ньому оселилося близько 35 сестер-послушниць  на чолі з ігуменею Агнією, які   дуже тяжко працювали  у лісництві,   висаджували  ліс. 
  1952 року Свято-Параскевинську Домницьку жіночу обитель закрили.

        У 1992 році парафіяльній громаді Домницького монастиря був переданий трапезний храм святої великомучениці Параскеви, а  2011 року  храм Різдва Пресвятої Богородиці був переданий монастирю, в якому тепер і ведуться реставраційні роботи.

Слайд 6. Робота в парахПоставте речення так, щоб вийшов текст, накресліть схеми СПР, визначте вид підрядних частин. 

      На початку червня в Домниці, біля криниці, відбувається велика відправа, бо приїжджають батюшки з навколишніх приходів, йдуть і їдуть хворі, щоб зцілитися. 
Щокожної десятої п’ятниці по Великодню в стінах Домницького монастиря багатолюдно. В цей день, ще від початку Х
VII, ще святим Феодосієм Чернігівським, запроваджено і людьми підхоплено святкування явлення ікони Божої Матері Домницької. Поряд з монастирем є криничка – з начебто чудодійною водою. В 70-х роках її  закидали камінням, а одного  разу – засипали    гноєм. Але місцеві жителі весь час її розчищали. Неподалік ростуть два дуби,  які занесені до книги пам’яті природи. Їм по 300-350 років.  

V. Закріплення вивченого матеріалу

Самостійна робота

Скласти лінгвістичне повідомлення за таблицею «Види СПР».

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ.  Домашнє завдання.

Слайд 7

Написати твір - роздум «Яким я бачу Домницький монастир у майбутньому»,  використавши подане речення та складнопідрядні речення з підрядними означальними, з’ясувальними та обставинними .

Преподобний Лаврентій Чернігівський пророкував, що Домницьку обитель відкриють, але вона буде чоловічою, великою і благоліпною, що храми повстануть із руїн і будуть сяяти, як і в минулі часи.

Картка самооцінювання

Дата______________________________

Клас______________________________

ПІБ учня__________________________

 

№ з/п

Якість роботи на уроці

Оцінка роботи

Бал

   1

Повторив раніше вивчений матеріал

 

 

  2

Результативно працював у парі та індивідуально

 

 

  3

Зможу узагальнити вивчений матеріал

 

 







  

Вивчення теми «Прикметник» у 6 класі

Соціокультурна лінія «Сім чудес України»

                                                              учитель української мови та літератури

               Подкур Н.А.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок № 1

Тема . Прикметник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

Мета: закріпити й поглибити знан­ня школярів про прикметник як частину мови, його значення, семантико-граматичні властивості, синтаксичну роль у реченні; розви­вати вміння знаходити у тексті при­кметники, визначати їх граматичні категорії, розвивати навички творчого мислення, зв’язного мовлення; виховувати в учнів любов до рідної України, її чарівних культурних і природних пам’яток (семи чудес України)

Тип уроку: комбінований

Методи та прийоми: елементи проектної технології , слово вчителя, робота з таблицею, робота з підручником, бесіда (евристична и репродуктивна), метод вправ, заповнення діаграми Ейлера-Вена, «Знаємо – хочемо дізнатися – дізналися», «Вільне письмо»

Обладнання: підручники, таблиці, комп’ютер, виставка ілюстрацій семи чудес України ( фото Національного історико - архітектурного заповідника «Кам'янець»)

Література. Єрмоленко С.Я., Сичова В.Т. Рідна мова: Підручник для 6 класу.-К: Грамота, 2006

Цілі уроку

Знати :

* що означає прикметник;

* на які питання відповідає;

* як змінюється прикметник;

* чим виступає в реченні;

Вміти:

* розпізнавати прикметники в тексті;

* вказувати морфологічні ознаки;

* визначати його синтаксичну роль;

 

 

  Епіграф:

Перше наше слово з нами повсякчас,
Мати-Україно, ти одна у нас!
Ниви і діброви, і садів окрас —
Рідна мати Батьківщино,
Ти ж одна у нас!

Хай же мир і дружба поєднають всіх,
І дзвенить дитячий безтурботний сміх.
Нам зоріє доля світла і ясна.
Рідна мати Батьківщино,
Ти ж у нас одна!
М. Сингаївсь
кий

 

 ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

Оголошення теми і мети уроку (із використанням психоформули)

Тема ця хоч непроста, та для вас цікава,

Будуть в ній нові слова, буде і забава.

І в скарбничку мовну цю, поки вивчим тему,

Мовних скарбів пребагато ми з вами зберемо.

Будуть в ній знання й уміння, правила й завдання,

 Думки вашої творіння й оповідання,

І пісні, й загадки ваші, й власна ваша казка.

Тему нашого уроку запишіть, будь ласка.

                                                                         (Л. Швед)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

** Вступна бесіда

- діти, давайте пригадаємо, який розділ мовознавства ми вивчаємо?

- що вивчає морфологія?

- скільки всього існує частин мови?

- які частини мови є самостійними, а які – службовими?

- які частини мови не належать ні до самостійних, ні до службових?

** Презентація – актуалізація опорних знань учнів

** Слово вчителя 

 - Ми з вами продовжуємо подорожувати країною Морфологією, а для того, щоб згадати , які частини мови ми вже вивчили і що про них дізналися, я запропоную ( два учні ) провести невеличку екскурсію-презентацію країною Морфологією.

1 – й учень. Ми продовжуємо мандрівку країною Морфологією. На карті подорожі, яку ми створили, можна простежити наш маршрут, дізнатися у кого в гостях ми вже побували і до кого ще завітаємо. Мешканці Морфології всі дуже різні і по-своєму цікаві. У кого в гостях ми вже побували і що нового дізналися, розкажемо і вам.

2 – учень. У першому містечку нас зустрічали іменники. Які ж вони розумні!

Вони знають всі на світі назви предметів, явищ, географічних об’єктів, імена істот, пояснюють всім хто це? І що це?

** слово вчителя

 - ще дуже довга у нас з вами мандрівка. А щоб перевірити і закріпити знання, набуті  про іменник, давайте проведемо бліцопитування.

Бліцопитування

1)    Що об’єднує слова : книга, квітка, дерево?

2)    До якої відміни належать іменники піч, пам’ять, річ?

3)    Якого роду слова сирота, плакса, соня?

4)    За якими відмінками змінюються іменники?

 IIІ. Оголошення теми та завдання уроку

 Учитель. Сьогодні, діти, ми з вами дісталися до нового містечка країни Морфологія. Його назва Прикметник нам ніби і знайома, але ми повинні обов’язково завітати до нього, щоб дізнатися багато нового і цікавого про його мешканців.

      Дітки, ви бачите, що сьогодні у нашому класі створена невеличка виставка ілюстрацій семи чудес України. Велика і прекрасна наша Батьківщина. Це - безмежні колосисті поля, вишневі та яблуневі сади, повноводні ріки та синьоокі озера, різнобарвні луки та затишні гаї, мальовничі села та великі міста. І сьогодні ми з вами розпочнемо подорож і відвідаємо сім історико-культурних пам’яток нашої держави, які за підсумками Всеукраїнської акції Сім чудес України заслужили на почесне звання Чудо України.

   Першою зупинкою буде

 Національний історико-архітектурний заповідник «Кам'янець»

 (розгляд ілюстрацій)

- які враження справили на вас ці світлини?

 На сьогоднішньому уроці ви дізнаєтесь про історію цієї пам’ятки.

IV. Вивчення нового матеріалу

(«Знаємо – хочемо дізнатись – дізнались»

Учитель. Прикметник як час­тину мови ви вивчали у початко­вих класах. Тому пригадайте, що означає прикметник, на які питан­ня відповідає, і наведіть приклади прикметників. Допоможе вам у цьо­му таблиця (таблиця виготовлена заздалегідь і розміщена на дошці).

Евристична бесіда за таблицею

Що означає прикметник?

Наведіть приклади прикметників.

Назвіть морфологічні ознаки прик­метника.

Чи можна визначити рід прик­метника у множині?

Від якої частини мови залежать граматичні категорії прикметника?

А тепер спробуйте дати визна­чення прикметника самостійно і по­рівняйте його із визначенням, сфор­мульованим у підручнику (С. 140 – 141 ).

3. Робота з підручником (перечиту­вання правил на С.140 – 141 ).

V. Закріплення нового матеріалу

1. Зачитайте записаний на дощі текст, назвіть прикметники разом
з іменниками, від яких вони залежать.( Визначити рід, число, відмінок прикметників. – сильніші учні)

Кам'янець-Подільський – місто, що зберегло дух середніх віків. Тут ии побачите одну з найбільших оборонних споруд України, фортецю, що займає провідне місце у світовій історії оборонного зодчества. Літопис приписує будівництво кам'яної фортеці литовським князям Корятовичам, які правили князівством у 60 - 90-х рр. XIV cт. Високий скелястий берег р. Смотрич, живописний краєвид, величезні вежі з таємничими латинськими надписами...

2. Вибірковий диктант. Випишіть з тексту прикметники, визначте їх рід, число і відмінок.

Старе місто функціонує як унікальний містобудівний комплекс площею 121 га, відокремлений від решти районів міста глибоким каньйоном р. Смотрич.
Архітектура Старого міста - заповідника зберегла зразки культур різних народів (українців, поляків, вірмен, турків і росіян) та релігій (православної, католицької, іудейської, мусульманської), а саме: Турецький мінарет 17 ст.; - турецький та вірменський бастіони 17 ст.; Миколаївська (вірменська) церква 14 ст.; дерев'яна Хрестовоздвиженська церква 18 ст.; монастирські комплекси 15-18 ст. орденів Домініканів, Францисканів.
Однією з унікальних інженерних споруд заповідника є Замковий міст, що з'єднує місто та Замковий комплекс. Він викликав немало суперечок щодо свого походження. За однією з гіпотез, міст було зведено римлянами у II столітті під час походу Траянового війська на Дакію.


3. Вправа 348. Спишіть підкресліть у кожному рядку зайве слово. Поясніть свій вибір.

4.Робота в парах

Розгляньте ілюстрацію, складіть 3 речення,   логічно зв’язаних між собою, із використанням прикметників.

5. Робота з індивідуальними картками.

І варіант
Спишіть текст, визначте синтаксичну роль прикметників.
Невід'ємною частиною Старого міста, його перлиною, є Стара фортеця, яка стала візитною карткою Кам'янця-Подільського, його символом.
Історія заснування фортеці починається в XII столітті. Немов продовження кам'яних скель височать башти фортеці
.

 

ІІ

Спишіть текст, визначте синтаксичну роль прикметників
Одинадцять башт входять до складу фортеці, кожна має свою назву і свою історію. Так, наприклад, найвища башта названа Папською тому, що була збудована на кошти, виділені папою римським Юлієм II. Ще її називають Кармелюковою, бо в ній тричі був ув'язнений Устим Кармелюк. У Чорній (кутовій) башті знаходиться криниця глибиною 40 м і в діаметрі 5 м видовбана в скалі. Досі в її стінах збереглося величезне дерев'яне колесо з пристроєм для підняття води на поверхню

6. Розподільний диктант (у першу колонку впишіть прикметники,
у другу — інші частини мови).

Зеленіє, зелень, зелений: холод, холод­ний; червоніє, червоний; пахощі, запашний; дзвінкий, дзвонити; дале­кий, далеко; вранці, вранішній; про­зорий, прозоро.


VПідсумок уроку. Оцінювання

Репродуктивна бесіда

1.Дати визначення прикметника.

2.Назвати морфологічні ознаки цієї частини мови.

3.Яким членом речення виступа­ють прикметники у реченнях?

4.Розказати про роль прикметників у мовленні.

5.Що спільного і відмінного між іменником і прикметником.  (заповнення діаграми Ейлера-Вена)

6. Метод «Вільного письма»( протягом 5 хвилин учні повинні написати про прикметник все,що знають)

7.VІ. Домашнє завдання

1.Вивчити правила на С. 140 - 141 підруч­ника.

2.Виконати вправу 348 (2) або написати твір – мініатюру « Моя Батьківщина», вживаючи прикметники. Поясніть їх роль у мові.

                  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок № 2

 ТЕМА. Якісні, відносні та присвійні прикметники. Повні й короткі форми прикметників

Мета: ознайомити учнів з поділом прикметників на групи: якісні, від­носні та присвійні, пояснити причини переходу прикметників з одного розряду в інший; формувати  вмін­ня розрізняти їх, правильно і дореч­но зживати у мовленні; розвивати пам’ять, культуру мовлення , творчу уяву; виховувати любов до  рідного краю, Батьківщини

Обладнання: підручники, таблиці, картки для індивідуальної роботи, ілюстрації острова Хортиця

Тип уроку: комбінований.

           Методи й прийоми: бесіда (репро­дуктивна і евристична), слово вчи­теля,

 метод вправ, робота з табли­цею, робота з підручником, творчі роботи,робота з індивідуальними кратками , «Почергові запитання»,«Незакінчені речення», опитування в парі

Цілі уроку

Знати :

* що означає прикметник;

* на які питання відповідає;

*  на які розряди за значенням вони поділяються;

Вміти:

* розпізнавати прикметники в тексті;

*  визначати розряди прикметників за значенням;

*  визначати проміжні розряди прикметників;

* утворювати якісні, відносні та присвійні прикметники від інших частин мови.

 

Епіграф уроку.

                                                                                                                                                Ви знаєте -  

На Хортиці - сади...

Як білі птиці,

Обліпили скелі,

А з віддаля -

Вітрилами ячать...

І острів -

Білосніжна каравела -

 Крізь вечорову

Лагідну печаль

Руша у світ

Легенд своїх і див.

А. Рекубрацький

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II.        Актуалізація знань

1. Репродуктивна бесіда.

Що вивчає наука морфологія?

Яка частина мови називається прикметником?

Як змінюється прикметник?

Від якої частини мови залежать рід, число, відмінок прикметника?

Що спільного і відмінного між іменником та прикметником?

2. Перевірка домашнього завдання.

а) Вправа 348 з підручника;

б) зачитування творів – мініатюр.

3. Орфографічна хвилинка

Пам’ять, знання, суддя, ллється, директор, нероба, ненависть, батько, в’ється, зрання,інститут, оббити, віддати, осінній, ательє, не читає.

Примітка. Під час перевірки знань декілька учнів працюють за індиві­дуальними картками

Картка 1

Завдання. Спишіть сполучення слів, розкриваючи дужки. Визначте рід і число прикметників.

( Весняний  ) день, (український)  земля, (рідний)  Батьківщина,  , (червоний) калина,     козацький (слава), (історичний) пам’ятка.

Картка 2

Завдання. Словосполучення прик­метник + іменник записані у три колонки за родами. З трьома будь-якими словосполученнями скласти речення.

Український народ, героїчна історія,  козацька вольниця, звитяжний гетьман, запорізьке військо, політичний діяч, рідна земля, волелюбний дух,  Запорізька Січ.

Картка 3

Завдання. Прикметники підкресли­ти, визначте рід, відмінок та число кожного. У виділеному реченні під­креслити всі члени речення.

  Цей острів є найбільшим островом на Дніпрі, унікальність якого в рідкісному поєднанні на одній території різноманітних природних комплексів – цілинних степів, байрачних та плавневих лісів, наскальної рослинності, рідкісних та зникаючих видів рослин, пам’яток геології... Нині  увесь острів є Національним заповідником (з 1993р.).

ІІІ. Оголошення теми, мети, завдань уроку

Учитель. Сьогодні, діти, ми з вами помандруємо далі містами країни Прикметник і побудемо у гостях у трьох братів:  Якісного, Відносного та Присвійного прикметників.  А чи не забули ви про нашу мандрівку по чудесах України?  Як ви думаєте, яке з чудес ми побачимо сьогодні? Правильно, це славетний козацький острів Хортиця – найбільший острів на Дніпрі, відомий багатою природою та численними археологічними знахідками з часів скіфів і печенігів до часів козаків, які на початку XVI століття заснували козацьку республіку з центром на острові Хортиця і назвали її Запоріжжям. Витягнутий з північного заходу на південний схід, довжина 12,5 км, ширина в середньому 2,5 км. Є одним з семи чудес України.

IV.Вивчення нового матеріалу

1. Вибіркова робота.

Розподіліть прикметники за озна­ками, які вони виражають, у три колонки.

 

 

Смак,

Матеріал,

Приналежність

колір, вага,

призначення,

розташування

 

форма

 

 

 

 

 

 

 

 

Мамина пісня, червоний, блакитний, братове слово, легкий, вечірній, важ­кий, прямий, широкий, батькова пора­да, український, сонячний, світанко­вий, жайворонкова пісня, літній.

2. Творче завдання.

Доповніть колонки власними при­кладами..

 

3. Систематизуюча розповідь учителя за опорною таблицею .

4. Закріплення та узагальнення знань за допомогою підручника
(самостійна робота з підручником (С. 144)

5. Бесіда ( або почергові запитання).

На які групи за значенням поді­ляються прикметники?

Які прикметники належать до:

а) якісних;

б) відносних;

в) присвійних?

V. Закріплення нового матеріалу

IV. Закріплюючі вправи

1. Вправа 353. Запишіть прикметники в 3 колонки: якісні, відносні та присвійні.

 2. Вибірковий диктант. Випишіть прикметники, визначте їх розряд.

Острів зберігає в собі безліч легенд, таємниць, міфів, що робить його містичним місцем для багатьох українців і не тільки. Найяскравіші сторінки історії Хортиці пов'язані із запорозьким козацтвом (в XVI столітті тут була заснована Запорозька Січ). Перше укріплення козаків побудовано на острові Мала Хортиця Дмитром Вишневецьким. Він здійснював походи на татарські міста та охороняв кордони Польсько-Литовської держави. Перебування козаків за дніпровськими порогами сприяло заселенню родючих земель та розвитку тут господарської діяльності. Після розгрому Січі царськими військами 5 червня 1775 Хортиця як подарунок Катерини II дісталася князю Потьомкіну. У 1789 році Потьомкін передав острів казні, а через рік у володіння Хортицею вступили нові господарі - німці-меноніти. Колоністи варварськи знищували вікові дуби, липові гаї, зарості диких груш. Торгівля лісом була однією з найприбутковіших статей доходу. У грудні 1916 року німці, які жили на Хортиці, продали острів Олександрівській міській управі за 772 тисячі 350 рублів. 

4.Опрацювання таблиці «Перехід прикметників з одного розряду в інший» (ст.146)

5. Вправа 357. Із поданих прикметників та іменників утворіть словосполучення, у яких прикметники належали б до різних за значенням груп. Запишіть їх.

6. Робота з індивідуальними картками.

Картка 1. Прочитайте текст . Випишіть прикметники, визначте їх рід, число, відмінок та розряд.

Починаючи з кінця XV століття острів Хортиця стає одним з центрів формування запорозького козацтва. Тут, як і на інших островах, за Дніпровськими порогами, козаки будували свої укріплення - "засіки".
В 1552-1558 рр. н
а острові Мала Хортиця князем Дмитром Вишневецьким побудований замок, який деякі вчені вважають прототипом Запорозької Січі. 
Звідси Вишневецький в 1556 р. ходив на турецьку фортецю Іслам-Кермень. Кримський хан Девлет - Гірей у січні 1557 року привів до Хортиці майже всю кримську орду та численні ногайські орди і взяв в облогу хортицький "городок", облога якого тривала більше трьох тижнів. Зазнавши значних втрат, Девлет-Гірей змушений був повернутися до Криму "з великим соромом", як писав російському царю Д.Вишневецький.

Картка 2.Прочитайте текст. Випишіть прикметники, визначте їх рід, число, відмінок та розряд.
У жовтні 1558 році хан прийшов до Хортиці вдруге з великими силами - крім татарських орд, з ним прибули і турецькі війська, які йшли на човнах Дніпром. На допомогу ханові було надіслане підкріплення з Молдавії - васала Туреччини. Після запеклих боїв Д.Вишневецький залишає Хортицькі укріплення, і повертається до Черкас.
Турки й татари увійшли в "городок" і вщент зруйнували всі його укріплення.
В історичній літературі існує версія про перебування на Хортиці в першій чверті XVII століття видатного українського полководця, гетьмана реєстрового козацтва і кошового отамана Війська Запорозького Петра Конашевича – Сагайдачного.

Картка 3.Прочитайте текст. Випишіть прикметники, визначте їх рід, число, відмінок та розряд.
Наприкінці січня 1648 року запорожці на чолі з Богданом Хмельницьким напали на урядову залогу біля о. Хортиці. Повстання на Запорожжі стало початком війни українського народу проти шляхетської Польщі. З цього часу і до зруйнування Січі у 1775 році Хортицею незмінно володіли запорожці.  Повертаючись з Криму, російські війська, 5 червня 1775 р., зруйнували Запорозьку Січ.
 Після ліквідації Запорозької Січі "вільні землі" знелюдніли. На Хортиці залишилось лише кілька козацьких
 зимівників.

7.Творча робота в парах. Складіть за поданою ілюстрацією 4 речень із прикметниками, що належать до трьох основних груп.

VПідсумок уроку. Оцінювання ( опитування в парі)

- на які розряди за значенням поділяються прикметники?

- які прикметники відносяться до якісних, відносних та присвійних?

- що зумовлює перехід прикметників з одного розряду в інший?

Продовжте незакінчені речення

- сьогоднішній урок пройшов…

- я працював із…

- мені урок сподобався тим, що …

VІ.     Домашнє завдання

1.     Вивчити § 38, ст.144, 146. Вправа 358.

2.     Напишіть твір – мініатюру  про славне українське козацтво, використовуючи прикметники різних розрядів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок № 3 – 4

ТЕМА. Ступені порівняння прикметників. Утворення вищого та найвищого ступенів порівняння

Мета: розповісти учням про вищий та найвищий ступені порівняння прикметників; пояснити способи утворення вищого та найвищого ступенів;формувати вміння учнів утворювати ступені порівняння різ­ними способами; розвивати логічне мислення та уяву учнів; виховувати любов до святинь України

Обладнання: підручник, таблиці, схеми, картки з індивідуальними завданнями, фото Софії Київської та Києво-Печерської Лаври

Тип уроку: комбінований

Методи й прийоми: робота з під­ручником, слово вчителя, робота з картками, робота з таблицею, метод вправ, бесі­да (евристична і репродуктивна); творчі роботи, лінгвоестафета, «Спостережливе око», «Дерево вражень»,робота в парах, «Вільне письмо»

Епіграф уроку.

Одна Батьківщина, і двох не буває,
Місця, де родилися, завжди святі.
Хто рідну оселю свою забуває,
Той долі не знайде в житті.

М. Бакай

Цілі уроку

Знати :

* що означає прикметник;

* на які питання відповідає;

* як творяться вищий та найвищий ступені порівняння прикметників;

Вміти:

*  утворювати правильно форми вищого та найвищого ступенів порівняння прикметників.

 

ХІД УРОКУ

 

І. Організаційний момент

 

II. Актуалізація знань

1. Репродуктивна бесіда.

Яка частина мови називається прикметником?

Які морфологічні ознаки має прикметник?

Яка його синтаксична роль?

На які групи за значенням поді­ляються прикметники?

2. Перевірка домашнього завдання
(впр. 357 підручника).

Примітка. Учні, що виконували творчу роботу, здають зошити на перевірку в кінці уроку.

3. Словниковий диктант (повторення матеріалу, засвоєного у 5 класі).

Претихий, пристеповий, предобрий, препоганий, приміський, привокзаль­ний, пречудовий, прикордонний, пресухий, предорогий, прецікавий, при­дорожній, прибережний, предивний, превисокий.

Примітка. На цьому етапі уроку два учні працюють за індивіду­альними картками  

 

 

Картка 1

Завдання. Розділити подані слово­сполучення на три групи, з'ясувати приналежність прикметників до якісних, відносних і присвійних.

Ослячі вуха, осляча впертість, ослячі чоботи; баранячий ріг, баранячий
розум, баранячий кожух; лебединий пух, лебедина подушка, лебедина вірність; лисяча голова, лисяча , хитрість, лисяча шуба; яструбині крила,  яструбина злість;  вовчий апетит, вовчий хвіст; качиний ніс,
качине м'ясо, качині повадки.

Картка 2

Завдання. Від поданих іменників утворіть присвійні прикметники. З двома з утворених прикметників складіть речення.

Ольга, вовк, Олексій, токар, хло­пець, кобзар, тітка, лицар, Петро, бабуся, учень, Тетяна, Марія, Борис, директор, воротар, рибалка.

ІІІ. Оголошення теми, мети, завдань уроку

Учитель.  Наша з вами подорож триває . І ось сьогодні та на наступному уроці ми відвідаємо місто Ступенів порівняння прикметників, а також ознайомимося з двома наступними чудесами України – Софією Київською та Києво – Печерською Лаврою.  Києво-Печерська лавра - православний монастир, заснований у 1051 році монахами Антонієм і Феодосієм у печерах біля літньої княжої резиденції Брестово поблизу Києва.

В одинадцятому столітті монастир став центром розповсюдження і затвердження християнства в Київській Русі. У дванадцятому столітті монастир отримав статус «лаври» – головного великого монастиря.

Собор святої Софії, Софія Київська або Софійський Собор — християнський собор в центрі Києва, пам'ятка української архітектури і монументального живопису 11 — 18 століть, одна з небагатьох уцілілих споруд часів Київської Русі. Одна з найголовніших християнських святинь Східної Європи, історичний центр Київської митрополії. Знаходиться на території Софійського монастиря i є складовою Національнoгo заповідникa «Софія Київська.

 

III. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

 

Пояснення вчителя за опорною таблицею

Ступені

Правила

Приклади

Вищий

1. Суфікси -іш, -ш-додаються до основи або кореня прикметника

Добрий — добріший, синій — синіший, малий — менший

 

2. Слова більш, менш додаються до звичайної форми якісного прикметника

Більш вдалий, більш веселий, менш глибокий

Найвищий

1 Префікс най- додається до форми вищого ступеня

Найкращий, найрозумніший, . найсумніший

 

2. Слова найбільш, найменш додаються до звичайної форми якісного прикметника

Найбільш швидкий, найменш продуктивний

 

3. Для посилення найви­щого ступеня додаються частки що, як, і пишуться вони разом

Щонайбільше, якнайкращий, якнайвище

 

4. Слова від усіх, над усе" додаються до прикметників вищого ступеня

Добріший від усіх, дорожчий над усе

 

 

Евристична бесіда.

Від яких, прикметників можна утворити ступені порівняння?

Які існують форми утворення ступенів порівняння?

—        Як утворити просту форму вищо­го ступеня?

— Як утворити складну форму вищого ступеня?

Як утворити просту форму най­вищого ступеня?

Як утворити складну форму най­вищого ступеня?

3.     Робота з підручником (учні закріплюють отримані знання, читаючи правила на С. 149).

V. Закріплення нового матеріалу

1.  Робота в парах . Прочитайте текст, випишіть прикметники, утворіть ступені порівняння. Подумайте, чому не від усіх прикметників вони творяться.

Києво-Печерська Лавра - православний монастир, заснований у 1051 році монахами Антонієм і Феодосієм у печерах біля літньої княжої резиденції Брестово поблизу Києва.
В одинадцятому столітті монастир став центром розповсюдження і затвердження християнства в Київській Русі. У дванадцятому столітті монастир отримав статус «лаври» – головного великого монастиря. .
Свого часу Києво-Печервська
Лавра зіграла важливу роль у розвитку давньоруської культури, була центром літописання. Тут перекладалися на церковнослов'янську мову і переписувалися твори іноземних авторів. У Лаврі працювали відомі літописці Нестор (автор «Повести временных лет»), Нікон, Сільвестр. У тринадцятому столітті було складено «Києво-Печерський патерик» - важливе джерело історії Києва.

 

2. Лінгвоестафета.

І – а група – утворити ступені порівняння від прикметників солодкий, дорогий, поганий,сміливий.

ІІ – а група - – утворити ступені порівняння від прикметників глибокий, близький, гарний,новий.

3.Спостережливе око. Поміркуйте, які фонетичні зміни відбулися у словах (попереднього завдання), коли ви утворили від них ступені порівняння.

4. Робота з підручником. Прочитати правила на ст. 150.

5. Вибірковий диктант. Випишіть якісні прикметники, утворіть від них ступені порівняння.
Києво-Печерська лавра здійснювала широке будівництво ще з одинадцятого століття (Успенський собор, Троїцька надвратна церква).
Наприкінці дванадцятого століття навколо Києво-Печерської лаври було возведено оборонні стіни (у 1240 році вони були зруйновані ордами Батия). У 1698-1701 році паралельно до них було споруджено нові фортечні стіни з бійницями і баштами. У 1731-1744 році споруджено велику лаврську дзвіницю, висота якої - 96,52 метра.

 6. Робота з індивідуальними картками

Картка 1. Прочитайте текст, випишіть прикметники, розподіліть їх за розрядами. Утворіть ступені порівняння. Поясніть правопис власних назв.

Софійський собор - всесвітньовідома пам'ятка архітектури і монументального живопису ХI століття. Дивне відчуття охоплює кожного, хто переступає поріг славетної Софії Київської. Десь поза стінами залишається гомінливе сьогодення, віки розступаються, і постає далеке минуле...
      Заснування собору згадується в літописах як під 1017 р., так і під 1037 р. Будівничим Cв. Софії літописці називають великого київського князя Ярослава Мудрого. Джерела свідчать, що в цій справі Ярослав завершив починання свого батька Володимира - хрестителя Русі. Присвячений Премудрості Божій, собор, за задумом творців, мав утверджувати на Русі християнство.

Картка 2. Прочитайте текст. Утворіть ступені порівняння виділених слів. Визначте рід, число, відмінок прикметників. Поясніть вживання м’якого знака у  підкреслених словах.

При соборі велося літописання і були створені перші відомі на Русі бібліотека та школа. На честь заснування Ярославом 1037 р. софійської бібліотеки перед входом до собору в 1969 р. було встановлено величний пам'ятний знак (скульптор І.Кавалерідзе).
Софія — свідок й безпосередній учасник життя Києва протягом багатьох сторіч. Вона пережила навалу орд степових кочовиків у грізному 1240 році, періоди занепаду й відродження міста у XIV—XVI століттях, бачила національно-визвольну боротьбу українського народу під керівництвом Богдана Хмельницького проти польсько-литовських феодалів у XVII столітті
.

V. Підсумок уроку. Оцінювання

Інтерактивний метод «Дерево вражень». На ватмані зображено дерево з трьома гілками і написами «Я дізнався..», «Я навчився…», «Мене  вразило…». Учні на окремих аркушах пишуть продовження речень та прикріплюють на ватман.

Або «Вільне письмо», або інтерактивна гра «Я знаю, що…»

 VІ.    Домашнє завдання

1.     Вивчити §39, вправа 368.

2.     Написати твір – мініатюру на тему « Україно! Ти для мене диво!», використовуючи прикметники вищого та найвищого ступеня порівняння.

 

Острів Хортиця

Острів Хортиця

 


 

 

 

 

Цикл уроків з теми:

 

« Складні речення з різними видами зв’язку»

9 клас

Культурологічна тема : Хато моя, біла хато!»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                учитель української мови та літератури

                       вищої категорії

                  Подкур Н.А.

 

 

с.Миколаївка

 

 

 

 

 

 

Урок № 1 – 2  ( ІІ семестр)

Тема уроку. Складні речення із сурядним і підрядним зв’язком

Мета уроку: пояснити особливості будови  складних речень із сурядним і підрядним зв’язком, формувати вміння креслити схеми таких речень, пояснювати вживання розділових знаків між їхніми частинами; розвивати увагу, логічне мислення, удосконалювати навички таких мисленнєвих дій, як аналіз, конкретизація, моделювання; удосконалювати навички роботи з підручником, колективної та самостійної роботи; виховувати любов та повагу до звичаїв і традицій нашого народу, розкрити давню історію та символіку людського житла як сімейного вогнища

 

Обладнання.  « Українська мова: підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. / О.В. Заболотний, В.В. Заболотний.- К.: Генеза, 2009, опорні схеми, індивідуальні картки, «Дерево пізнання» ( на листочках різного кольору записані різні завдання), ілюстрації традиційного житла українців та його інтер’єру )

 

Тип уроку. Урок-практикум

 

Культура мовлення.  Синоніміка складних синтаксичних конструкцій з 

                                       простими

 

 Повторення. Складносурядні та складнопідрядні речення, вживання 

                         м’якого знака та апострофа

 

Методи та прийоми. Робота з підручником, слово вчителя, проблемні

                                      питання, завдання з елементами дослідження,

                                      індивідуально-групова робота, різнорівневі завдання

 

Епіграф уроку.        Хата моя, біла хата,

Рідна моя сторона.

Пахне любисток і м’ята,

Мальви цвітуть край вікна.

                                                       ХІД УРОКУ

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Фронтальна бесіда:

- яке речення називається складним?

- на які види поділяються складні речення?

- які види зв’язку існують в складних реченнях?

- яке речення називається складносурядним?

- яке речення називається складнопідрядним?

 

Проблемне завдання і запитання до учнів:

- охарактеризуйте подане речення. Чим воно подібне до раніше вивчених синтаксичних конструкцій? Що ви помітили відмінного?

Ми – державний народ, і від нас усіх залежить, якою буде наша місія у започаткуванні нових духовних цінностей світової цивілізації (М. Жулинський).

 

ІІ. Оголошення теми та мети уроків.

1.     Слово вчителя

Шановні діти!  Сьогоднішній урок я хочу розпочати давньою українською легендою. Колись давно-давно, Бог оглядав творіння своїх рук. Він стомився і наказав зробити відпочинок разом з ангелами, спустився на землю. Все сподобалось Йому на цій землі, але найбільше – люди цього краю, бо всюди Його зустрічали хлібом і сіллю. Він став часто навідуватися сюди зі словами:

- Рушаймо у край!

Кажуть, з того і  пішла назва нашої держави: Україна.

Тож давайте і ми  любити свою Батьківщину, будемо палкими патріотами своєї держави, шануватимемо  її звичаї і традиції.

Дані уроки ми присвятимо українській оселі, хаті, яка є символом України. Житло дуже давнє, як і сама людина( розгляд ілюстрацій з додатку 1). Але чи задумувалися ви, чому кожна будівля має дах, середню частину і обов’язково нижню, яка знаходиться у землі? Про все це ми дізнаємось  вивчаючи дану тему.

 

Робота з епіграфом.

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями нового навчального матеріалу

Слово вчителя

Крім складносурядних та складнопідрядних речень в літературі широко вживаються речення з обома видами зв’язку – сурядним і підрядним. До складу їх входять два, три, та більше речень,при кожному з яких бувають підрядні – з паралельною, однорідною та послідовною підрядністю.

 

1. Розглянути конструкції, у яких складові частини поєднуються сурядним і підрядним зв’язком.

Наше житло дуже давнє, і виникло воно в ті далекі часи, які вчені називають світанком людства.

                          Які?

             [  ], і  [  ]  (   ).

      В даному реченні частини з’єднані сурядним зв’язком, від однієї з них залежить одна підрядна частина.

 

Людина зводила своє житло тоді, коли мала ще міфологічні уявлення про навколишній світ, і наші пращури сприймали свою оселю в трьох вимірах, яких  бачили світ.

 

 

 

 

 

 

   Коли?              Яких?

 


[  ], (коли  ), і   [  ],  (яких  ).

 

Дві або більше частин з’єднані сурядним зв’язком, від кожної з них залежить одна або кілька підрядних.

 

Бо нині тих старих батьківських хат дедалі менше і менше стає по селах, тому і взялися ми зберегти її вигляд, і ми цінуємо її -  важливу пам’ятку  нашого минулого.

 

 

 


(бо ), [  ], і [  ].

  Дві або більше частини з’єднані сурядним зв’язком мають спільну підрядну частину

                                                                                                                                                

 У складних реченнях із сурядним та підрядним зв’язком поруч можуть стояти сполучники сурядності та підрядності, кома між ними ставиться лише тоді, коли після підрядного речення немає другої частини парного сполучника (то, так)  або сполучника але.

 

2. Робота з підручником. Прочитати параграф 27, сторінка 142-143.

 

 

V.         Закріплення вивченого матеріалу

 

1.     Вправа 276. Спишіть речення. Установіть, із скількох частин побудоване кожне з них. Підкресліть граматичні основи. Накресліть схеми речень.

2.     Орфографічна розминка. Коли ми пишемо апостроф та м’який знак .

3.     Самодиктант. Записати по 10 прикладів повторених орфограм.

4.     Робота з індивідуальними картками.

5.     Два – чотири - всі разом. Прочитайте речення. Які помилки у вживанні розділових знаків у ньому допущено? Накресліть схему речення.

 

Інколи на місці майбутньої хати господар лягав на землю прикладав до неї вухо, і добре було якщо неподалік почується сміх або пісня.

 

6.     Вибірковий диктант.  Виписати речення із сурядним і підрядним зв’язком.

Основним типом традиційного житла всюди в Україні є хата. Це затишна, найчастіше побілена зовні і всередині, будівля під солом’яним дахом, а такі житлові споруди тягнуться широкою смугою середньої і південної частини України від Карпат на схід майже до Орловської області, що в Росії.  Цей загальний тип української хати є найбільш визначальною етнографічною ознакою українського народу.

 

7.     Робота з «деревом пізнання»

- зриваємо зелені листочки ( записати речення, поставити розділові знаки, пояснити їх, накреслити схеми речень).

- зриваємо жовті листочки ( скласти речення за поданими схемами).

- зриваємо червоні листочки ( з’ясувати, яким схемам відповідають подані речення).

 

8.     Гра «Хто швидше?»

Скласти за малюнками речення із сурядним і підрядним зв’язком.

 

VI.           Підсумок уроку

VII.        Рефлексія

VIII.    Домашнє завдання

1 – й урок . 4 -6 балів. Вивчити § 27 , вправа 275 (ІІ). Випишіть складні речення із сурядним і підрядним зв’язком.

7 – 9 балів.  Вивчити § 27 , вправа 275 (ІІ). Випишіть складні речення із сурядним і підрядним зв’язком. Накреслити схеми речень.

10 – 12 балів. Виписати з художньої літератури 3 речення із сурядним і підрядним зв’язком.

 

2-й урок. Повторити правопис частки не з різними частинами мови

4 -6 балів. Повторити § 27, вправа 278. Спишіть речення, поставте розділові знаки, накресліть схеми двох на вибір речень.

7 – 9 балів. Повторити § 27, вправа 280. Доповніть подані речення однією чи двома частинами так, щоб утворилися складні речення з різними видами зв’язку.

 10 – 12 балів. Повторити § 27.  Написати твір-мініатюру «Моя рідна оселя».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Картка № 1

Випишіть речення із сурядним і підрядним зв’язком. Накресліть схеми виписаних речень. Поясніть орфограми у виділених словах.

     Хата – загальнопоширена на території України назва житлової споруди. Вона пройшла багатовіковий шлях розвитку від одноподільних та дво-, три-  та багатоподільних споруд, яким були притаманні локальна специфіка, зональна виразність та різноманітність планування.

Найбільш поширеною на Україні в кінці ХІХ – на початку ХХ століття була триподільна хата багатьох варіантів, і на Полтавщині , і на Поліссі, Слобожанщині цей класичний тип українського житла мав розташовані по центру споруди сіни та розташовані по обидва боки від них житлову кімнату та підсобне приміщення, в якому зберігалися продукти харчування, дрібний реманент, сезонний одяг.

 

Картка № 2

Спишіть речення, поставте розділові знаки, накресліть схеми речень. Поясніть орфограми у виділених словах.

 

Наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття під впливом міських споруд в українських селах з’являється новий тип триподільного  житла який складається з двох суміжних хат які розташовані по один бік сіней а деякі житла Полісся, Карпат і Півдня являли собою значно видовжену будівлю в якій в одному ряді з житловими приміщеннями під окремим чи спільним дахом об’єднувалися господарські прибудови.

   Народне житло цікаве і оригінальне і за формою і за внутрішнім змістом  і  кожен предмет у ньому крім утилітарного має ще й духовний образ бо завдяки цьому хата для селянина була всім і храмом і рідним краєм і батьківщиною і матір’ю.

 

 

 

Зелені листочки ( записати речення, поставити розділові знаки, пояснити їх, пояснити орфограми у виділених словах словах).

 

У народному житлі завжди багато уваги приділяли художньому оздобленню а тому    вірили що тільки розмальована хата може бути надійним захистом від злих сил.          Вогонь і його відповідник – червоний колір вважали надійними захисниками від різних лих, а тому червоною смугою вище долівки обводили стіни  бо створене таким чином замкнене коло повинно було боронити від «нечистої сили».

 

 

Жовті листочки ( скласти речення за поданими схемами)

 


[  ],  і [  ], (що…  ).

 

 

 


[  ], [    ], (де…  ) і ( де… ).

 

 


[  ], ( де… ), [ але … ], ( що … ).

                                                        

 

Червоні листочки ( накреслити схеми речень, навести приклади правопису слів з апострофом).

 

Магічне значення мали і настінні розписи, і селяни вірили, що різноманітні барвисті зображення, орнаменти можуть відвернути увагу лихої сили, яка чіпатиме людей.

Після задобрювання духів, згідно з віруваннями, у хаті мали водитися гроші, а господар повинен збирати гарні врожаї.

 

Урок 3

Тема. Складні речення зі сполучниковим та безсполучниковим зв’язком

Мета:    пояснити учням особливості побудови, інтонування та смислових

            зв’язків між частинами складних речень зі сполучниковим та

             безсполучниковим зв’язком; розвивати пам’ять, мислення, збагачувати    

             словниковий запас учнів; виховувати повагу до звичаїв та традицій 

             нашого народу

    

Тип уроку.  Урок засвоєння нових знань

 

Обладнання. Підручник, тексти вправ, індивідуальні картки, таблиці,

                         ілюстрації традиційного житла українців та його інтер’єру

 

 

Культура мовлення. Синоніміка складних синтаксичних конструкцій з              

                                      простими  

Повторення: Складносурядне,  складнопідрядне, безсполучникове речення;

                        не з різними частинами мови

 

Методи та прийоми.  Слово вчителя, робота з підручником, вправи,

                                      «Мікрофон», робота в парах, «Незакінчені речення»,  

                                        індивідуальна робота   

 

Епіграф уроку.

                                                            Ми зійшлися помагати

Нову хату закладати.

 І добротну, і хорошу,

           Щоб велися в батька гроші,

      Щоб родилися хлоп’ята,

                                                           А за ними і дівчата.

 

ХІД УРОКУ

І.  Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1.     «Незакінчені речення»

* Складне речення – це…

* Всі складні речення поділяються на…

* До сполучникових складних речень належать …

* Складносурядні речення – це…

* Складнопідрядні речення – це …

* Особливістю безсполучникових речень є те …

2. Практичне завдання. Записати речення, визначити синтаксичні зв’язки в ньому, накреслити схему.

Хати на Україні будували з дерева, але зменшення лісів примусило селян Слобожанщини, Південної України, Середнього Подніпров’я поряд з дерев’яними будувати глинобитні, вальковані та саманні житла, де використовувались природні матеріали: глина, солома, природне каміння.

 

3. Перевірка домашнього завдання

 

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку

Опрацьовуючи навчальний матеріал уроку ми з вами про звичаї та обряди, якими супроводжувалося закладання та будівництво хати.

 

IV. Мотивація навчальної діяльності школярів

 

V. Пояснення навчального матеріалу

 

1.     Вправа 282. Завдання з елементами дослідження. Прочитайте речення, зверніть увагу на їхню структуру та зв’язок між частинами. Зробіть висновок про особливості побудови цих речень

2.     Визначення особливостей цих речень шляхом спостереження над реченнями:

- прочитайте речення;

- які види зв’язків між простими реченнями?

- накреслимо схеми речень.

 

Висновок роблять учні.

 

3. Слово вчителя.

 Складні речення із сполучниковим та безсполучниковим зв’язком поділяються на три різновиди:

1.     Складні речення із сурядним і безсполучниковим зв’язком.

( Облюбувавши місце, господар визначав чотири кути майбутньої хати, він у викопані ямки насипав жито або пшеницю, а потім на це зерно господиня клала по невеличкій перепічці.)

 

2.     Складні речення з підрядним та безсполучниковим зв’язком.

(Ранком до сходу сонця господарі дивилися:  якщо протягом ночі все лишилось незайманим, то місце «чисте»  - можна будувати нову хату.)

 

3.     Складні речення із сурядним, підрядним та безсполучниковим зв’язком.

 (Гадали ще й так: на ніч лишали чарку з водою, і якщо на ранок виявиться, що до неї ніхто не торкавсь та ще й води прибуло – це хороша ознака.

 

4. Самостійна робота з підручником. Прочитати параграф 28.

 

VI.           Закріплення знань.

 

1.      Робота в парах. Вправа 283. Спишіть спочатку складні речення з безсполучниковим і сурядним зв’язком, потім – із безсполучниковим і підрядним, а потім – із безсполучниковим , сурядним і підрядним зв’язком.

 

2.     Робота з індивідуальними картками

 

3.      Конструювання речень за поданими схемами. (Схеми записані на дошці).

 


[  ] : [  ], i  [  ].                    [  ], (   бо  ) : [  ].             [  ], [  ], i [  ], (коли  ).

4.     Творче завдання. Скласти 2 речення із сполучниковим і безсполучниковим зв’язком за поданими ілюстраціями. (див. додаток 1)

                       

 

VІІ. Підсумок уроку

Запитання до учнів:

- які складні речення мають сполучниковий і безсполучниковий зв’язок?

- чи можлива підрядність у складних реченнях із сполучниковим і безсполучниковим зв’язком?

- які розділові знаки можуть вживатися в цих реченнях?

 

VІІІ. Рефлексія

  «Мікрофон»

- Сьогодні на уроці я дізнався…

- Я навчився …

- Я розвивав…

- Цікавим для мене було …

 

ІХ. Домашнє завдання

1.     Вивчити параграф  28, вправа 286 (І). (4 речень), ( «4 – 8» балів).

2.     Вивчити параграф  28, вправа 286.( І і ІІ завдання) ( «9 – 12» балів).

 

 

 

 

 

 

 

 

Індивідуальні картки до уроку № 3

Картка № 1

Перепишіть речення, поставте розділові знаки, накресліть схеми речень. Поясніть орфограми у виділених словах.

1.Закладати нову хату було прийнято навесні та влітку  а на Поділлі будівництво починали у п’ятницю найкраще у повнолуння що б у хаті було повно.

2. Вибір місця для нової хати по всій Україні був одним із найважливіших обрядів, пов’язаних із народним житлом, для нового житла намагалися знайти таке місце яке мало задовольняти цілий ряд вимог город за хатою та господарськими будівлями мав виходити до річки чи ставка.

3. Будувати хату там де ранком не буває роси де колись водилась худоба була в сім’ї злагода не вмирали діти де є зручний під’їзд вхід до хати повинен бути із південного боку або зі сходу.

 

 

 

 

 

 

 

Картка № 2

Перепишіть речення, поставте розділові знаки, накресліть схеми речень. Поясніть орфограми у виділених словах

 

  1. Обряд закладин хати починався рано-вранці у центрі майбутнього житла перед місцем де мала бути піч ставили стілець застелений рушником на якому лежали хрест букет квітів хліб сіль чашка води або вина.                

2. Подальше будівництво відбувалось толокою на толоку звичайно сходились у суботу чи неділю а у п’ятницю ввечері господар ходив по селу заходив у кожну хату де є здорові руки і кликав на толоку.

3. У суботу робили заміс з глини соломи кізяків а в неділю була вже толока де завзято працювали та співали.

 

 

 

 

 

 

 

Урок № 4

Тема. Складні речення зі сполучниковим та безсполучниковим зв’язком

 

Мета: пояснити учням особливості побудови, інтонування та смислових

            зв’язків між частинами складних речень зі сполучниковим та

             безсполучниковим зв’язком; сприяти зміцненню знань учнів та 

             виробленню навичок практичного використання складних речень з

             різними видами зв’язку, навчити учнів правильно розставляти

             розділові знаки в цих реченнях, складати схеми; розвивати пам’ять,

             мислення, збагачувати словниковий запас учнів; виховувати повагу до

             звичаїв та традиції нашого народу

    

Тип уроку.  Урок закріплення знань

 

Обладнання. Підручник, тексти вправ, індивідуальні картки, схеми речень

                         ілюстрації традиційного житла українців та його інтер’єру (піч)

 

 

Культура мовлення. Синоніміка складних синтаксичних конструкцій з             

                                      простими  

Повторення: Складносурядне,  складнопідрядне, безсполучникове речення;

                        подвоєння та подовження приголосних

 

Методи та прийоми.  Слово вчителя, робота з підручником, вправи,

                                      «Мікрофон», робота в групах, творча лабораторія, 

                                       індивідуальна робота з різнорівневими завданнями

 

 

Епіграф уроку.                  Хата моя, біла хата

      Ласки, тепла й доброти.

      Стежка від тебе хрещата

      В’ється в далекі світи.

 

ХІД УРОКУ

І.  Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань з теми

1.     Перевірка домашнього завдання.

2.      Диктант – завдання. Знайдіть у тексті складне речення з різними видами зв’язку, визначте його основні ознаки і структуру.

Хато моя, рідна батьківська хато! Усім найкращим, що є в моїй душі, завдячую тобі, ти навчила мене змалку поважати старших, шанувати батька й матір, бути терплячим, чесним і роботящим. Рідна хато моя! Давно я пішов від твого батьківського порога, але де б я не був, , під якими високими дахами не жив, ніколи не забуду твоєї стріхи, твоєї чистої стелі. Будь благословенна, хато моя! (За І. Цюпою).

 

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку

Сьогодні на уроці ми з вами закріпимо вивчене про речення із сполучниковим та безсполучниковим зв’язком, а на основі дидактичного матеріалу ви дізнаєтесь про інтер’єр української оселі.

 

IV. Виконання вправ на закріплення вивченого матеріалу

1.     Картки. Робота в парах ( по 2 речення з картки). Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки, обґрунтуйте пунктограми, накресліть схеми речень, поясніть орфограми у виділених словах)

 

2.     Виконання різнорівневих завдань. Робота в групах  ( ІІ і ІІІ групи виконують творчі завдання). Розгляньте ілюстрації ( див. додаток 2)

 

І група. Поясніть розділові знаки в реченнях, накресліть схеми речень.

 

ІІ група. Перебудуйте два речення (на вибір) на складнопідрядні з однорідною підрядністю, два інших ( на вибір) – на складні з безсполучниковим та сполучниковим зв’язком.

 

ІІІ група. Поясніть значення поданих фразеологізмів, з двома на вибір складіть і запишіть речення зі сполучниковим та безсполучниковим зв’язком.

 

3.     Звіт груп про виконану роботу.

 

V. Підсумок уроку.

Сильніший учень робить висновок про складні речення із сполучниковим та безсполучниковим зв’язком.

 

VI. Рефлексія.

«Мікрофон»

- Сьогодні на уроці я дізнався…

- Я навчився …

- Я розвивав…

- Цікавим для мене було …

 

VII.        Домашнє завдання.

1 рівень. Вправа 291 (письмово).

2 рівень. Виписати з художньої літератури 4 речень з різними видами зв’язку, накреслити їх схеми, скласти схему-опору до теми «Розділові знаки в складному реченні»

3 рівень. Написати твір-мініатюру про роль рушника в українській оселі, скласти схему- опору до теми «Розділові знаки в складному реченні»

 

 

 

 

Картки. Робота в парах ( по 2 речення з картки). Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки, обґрунтуйте пунктограми, накресліть схеми речень, поясніть орфограми у виділених словах)

 

1. Вариста українська піч займала майже четверту частину хати і розміщувалася у правому або лівому куті від дверей і складалась вона з комина припічка челюстей череня і верха де грілася сім’я піч часто розмальовували квітами хрестиками кружечками..

 

2. Люди вірили що домовик любить жити в печі тому остерігалися говорити в хаті лихі слова господині перед великими святами підмазували піч.

 

3. Побутували різні прикмети які пов’язувалися з піччю не мазали піч у п’ятницю не мазали коли там горів вогонь або хтось у хаті болів гарячкою.

 

4. Коли дівчина підростала і до неї присилали сватів вона мала стояти біля печі, опустивши очі і колупати її а ідучи з дому до чоловіка дівчина брала з собою вуглинку з батьківської печі.  

 

 

 

 

 

 

 

Картки. Робота в парах ( по 2 речення з картки). Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки, обґрунтуйте пунктограми, накресліть схеми речень.

1.     По діагоналі від печі влаштовували покуть де розміщувались ікони прикрашені вишиваними рушниками  перед іконами господині вішали лампадку.

 

2.     Гість що переступав поріг хати знімав шапку і зразу кидав погляд на покуть саме тут знаходилась божниця – святе шановане всіма місце.

 

3.     Під іконами уздовж бічної стіни стояв стіл він завжди був накритий скатертиною а біля столу попід тильною стіною розміщували дерев’яну лаву яку на свята прикрашали саморобними ряднами.

 

4.     Протягом століть не лише окрасою будь-якої оселі  найнеобхіднішою річчю була скриня яку за звичаєм ставили на видному місці поряд зі столом господиня застеляла її білосніжними скатертинами а на свята – килимом.

                                                                         

 

 

Різнорівневі завдання

І група. Поясніть розділові знаки в реченнях, накресліть схеми речень.

1. У скриню складали святковий одяг, весільні рушники, сорочки шлюбні та великодні, скатертини, рядна, подушки, прикраси, а дівчина, коли ішла заміж, забирала скриню з собою.

 

2. Коли на весілля привозили скриню в дім молодого, подивитися на неї приходило все село:  яка скриня – така й удача молодої до діла, така й господиня буде.

 

3. До сволока на гаку була прикріплена мотузочками колиска, її  робили з верби, клена, ясена, щоб діти були дужими і співучими, а коли колиска виходила з ужитку, її все одно зберігали.

 

 

ІІ група. Поясніть значення поданих фразеологізмів, з двома на вибір складіть і запишіть речення зі сполучниковим та безсполучниковим зв’язком.

Продавати витрішки, накивати п’ятами, ні світ ні зоря,  грати першу скрипку, дивитися крізь пальці, жили душа  в душу, хоч греблю гати, кури не клюють.

 

 

 

ІІІ група. Перебудуйте два речення (на вибір) на складнопідрядні з однорідною підрядністю, два інших ( на вибір) – на складні з безсполучниковим та сполучниковим зв’язком.

1.                 Справжньою гордістю оселі є піч.

2.                 Кожна господиня любить поратися біля печі.

3.                 Рушник був окрасою української оселі.

4.  Скриня була гарна – дерев’яна, різьблена чи розмальована, барвиста, мов сама

    весна.

 

Урок № 5

Тема уроку. Розділові знаки між простими реченнями в складному з різними

                       видами зв’язку

Мета уроку: удосконалити навички постановки й аргументування розділових знаків між простими реченнями в складному з різними видами зв’язку; закріпити знання учнів про особливості побудови складносурядних, складнопідрядних та безсполучни-кових речень, формувати вміння креслити схеми таких речень;  розвивати увагу, логічне мислення, пунктуаційну грамотність; виховувати пошану до традицій рідного народу

Тип уроку.  Урок закріплення знань.

Обладнання: підручник, варіанти завдань до актуалізації опорних знань, тексти вправ та індивідуальних завдань.

Культура мовлення: дотримання інтонації складнопідрядного, складносурядного та безсполучникового речення.

Повторення: вживання розділових знаків у складному реченні; правопис складних слів

Методи та прийоми: слово вчителя, робота з підручником, «Незакінчені речення»,

                                      «Своя опора», гра «Кращий лінгвіст», індивідуальна робота 

                                      (картки), фото українських рушників

Епіграф уроку.                                 Рідна хато моя!

Ти приймала і щастя, і лихо,

Поважала мій труд і мій піт,

Із-під сірої теплої стріхи

Ти дивилась жадібно на світ.

Відчиняла ти лагідно двері

Для нового життя і добра,

Друзів кликала до вечері,

 Рідна хато моя стара!

 

 

ХІД УРОКУ

І. Організація класу

ІІ. Актуалізація опорних знань

1.     Робота з виставкою «Своя опора».

2.     Виступ – «Кращий лінгвіст».

За своєю опорою розказати про розділові знаки в складних реченнях:

- у складнопідрядних реченнях;

- у складнопідрядних реченнях;

- у безсполучникових реченнях.

3. Перевірка домашнього завдання.

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку

IV. Мотивація навчальної діяльності

V. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Розповідь учителя

У складних реченнях з різними видами зв’язку вживаються такі ж розділові знаки, що і в складносурядних, складнопідрядних та безсполучникових складних реченнях найчастіше в таких реченнях ставиться кома. Наприклад:  Одвічний символ України – українська хата під солом’яною стріхою, всі радощі і печалі ділила сім’я в своїй хаті, вона, як і людина, вміє плакати та сміятися, вона може бути горда і сумна, пихата і доброзичлива, бо все залежить від того, яка родина в ній мешкає.

У реченнях, які складаються з кількох простих, поруч можуть стояти два сполучники або сполучник і сполучне слово. Між ними ставиться кома, якщо речення, котре приєднується другим сполучником , можна опустити.

Кожного вечора я обходив увесь садок біля хати, і, коли вже ніч огортала село, я слухав спів  солов’я.

Але:  Верхів’ями дерев сичав вітер, а коли густа темрява оповила ліс, почав сіяти дощ.

Між двома сурядними реченнями, з’єднаними сполучниками і (й), та (і), якщо вони мають спільне підрядне, кома не ставиться.

Коли він торкався смичком  до струни скрипки, все на світі зникало і залишалася тільки музика.

У реченнях зі сполучниковим та безсполучниковим зв’язком вживаються двокрапка і тире.

 Пишалася хата завжди своїми традиційними вишиванками: ними прикрашали житло, одяг, вишивали дівчата сорочки, рушники своїм нареченим.

VI. Закріплення вивченого матеріалу

1.     Вправа 293. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть сполучники та сполучні слова.

2.     Словниковий диктант

Механік-водій, лісостеп, загальнонауковий, овочесховище, лісопарк, лірико-драматичний, високоврожайний, темно-сірий, фізико-технічний, високочолий, машинно-тракторний, де-не-де, по-справжньому, довго-довго, всеслов’янський, жовтогарячий, природно-кліматичний.

3.     Робота з індивідуальними картками.

4.     Робота в парах. Вправа 294. Охарактеризуйте зв’язки між частинами, накресліть схеми речень.

VIІ. Підсумок уроку

«Незакінчені речення»

1.     Складне речення з різними видами зв’язку  - це таке речення…

2.     Особливостями цих речень є те, що…

3.     В цих реченнях ми бавимо такі розділові знаки: …

 

VIІІ. Рефлексія

«Мікрофон»

- Сьогодні на уроці я дізнався…

- Я навчився …

- Я розвивав…

- Цікавим для мене було …

ІХ. Домашнє завдання

Повторити параграф 27-28, вправа 297. Виконати тестові завдання. (І рівень)

Повторити параграф 27-28, виписати 2 речення( з художньої літератури) з різними видами зв’язку, виконати їх синтаксичний розбір.( ІІ рівень).

 

 

 

Картки до уроку № 5

Спишіть речення, поставте пропущені розділові знаки. Виконайте синтаксичний розбір даних речень. Поясніть орфограми у виділених словах

1.     Вишивка  один з найбільш поширених і улюблених в Україні різновидів народної творчості бо у ній майстрині відбивали свої заповітні мрії про краще майбутнє своє споконвічне прагнення до прекрасного і в узорах вишивки вони розповідали про свої думки й почуття тому вишивки є сумні й замріяні радісні й веселі.

2.     Розглядаючи хату, можна було побачити віконні й дверні пройми пофарбовані в інтенсивно червоний колір що символізував очищення вогнем функцію оберегу виконували і наведені крейдою хрестики навколо вікон та дверей.

 

 

 

 

 

 

 

 

Картки до уроку № 5

Спишіть речення, поставте пропущені розділові знаки. Виконайте синтаксичний розбір даних речень. Поясніть орфограми у виділених словах

1.     Оберегами слугували і рушники  якими оздоблювали вікна і двері  а їх вишивка обов’язково відрізнялась від тієї  якою вишивали рушники для картин та ікон.

 

2.     Широко побутували  настінні розписи які найчастіше несли в собі віддалені мотиви календарних релігійних та сімейних свят  а стеля як правило білилась залишалися небіленими іноді сволоки.

 

 

 

 

 

 

Література

1.   Культура і побут населення України: Навчальний посібник / В.І. Наулко,

Л. Ф. Артюх, В.Ф. Горленко та ін. – К.: Либідь, 1991.

 

2.  Українське народознавство: Навч. Посібник / За ред. С.П. Павлюка,        Г.Й. Горинь, Р.Ф. Кирчіва. – Львів: Фенікс, 1994.

 

3.  Воропай О. Звичаї нашого народу: Утнограф. Нарис: У 2-х т. – К., 1991.

 

4. Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник /

А.П. Пономарьов, Л.Ф. Артюх, Т.В. Косміна та ін.К.: Либідь, 1993  

 

5.Історія української культури / За загал. ред. І. Крип’якевича. – К.: Либідь,1994

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

 

 

 

 

 

Додаток 2

 

 

До уроку № 5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Немає коментарів:

Дописати коментар